Це морально-психологічна акція, або Чому жінкам треба ставати на військовий облік

Авторитетні представниці української спільноти спекуляції на цю тему вважають маніпулятивними, і наголошують, що ставати на облік треба

Наказ Міноборони №313 про розширення переліку спеціальностей та професій, який передбачає взяття жінок віком від 18 до 60 років на військовий облік як військовозобов’язаних, породив у соцмережах безліч обговорень, пересудів та жартів. Поруч з цим – на сайті президента з’явилася петиція з вимогою скасувати наказ МО під назвою «Знущання над жінками! Не повинні всі жінки, які мають спеціальність чи професію, бути військовозобов’язаними». Всього лиш за чотири доби вона набрала необхідні для розгляду понад 25 тисяч голосів (станом на 29 грудня уже 37016 голосів).

«Начебто змінився лише перелік, але, згідно з ним, майже всі жінки нашої держави повинні бути військовозобов’язаними. Це неподобство! Жодного суспільного обговорення. Жодних підготовчих заходів. Жодного перехідного періоду та роз’яснень щодо механізму реалізації», – пише ініціаторка петиції Яна Рашевченко.

Наразі реакції президента на петицію немає. Статус петиції на сайті глави держави – «очікує на розгляд».

Що ж, ми розуміємо занепокоєння авторки та підписантів петиції, однак усе ж хочемо наголосити на кількох важливих, на нашу думку, моментах.

По-перше, вся ця історія з обліком має, перш за все, морально-психологічну мету. Тобто покликана продемонструвати ворогу, що ми готуємося до опору, що йому нічого тут ловити, що в разі великого наступу він почуватиме себе незручно не лише на лінії фронту, а й за її лінією, що вся українська політична нація – і чоловіки, і жінки – виступить на захист держави, що кожен на своєму місці робитиме те, що може, що такого не буде – окремо армія, окремо країна. І якщо хтось цього не розуміє – то ми сумуємо.

По-друге, військовий облік, крім усього іншого, є викликом для жінок, які обстоюють гендерну рівність. І це правильно, адже, як відомо, за кожним отриманим правом настає й відповідальність. Тож не треба обурюватися і тим більше – панікувати.

По-третє, постановка жінок на військовий облік – це не дивина для світу. Найвідоміший приклад – Ізраїль. Там жінки проходять військову службу і беруть участь у бойових діях на рівні з чоловіками. Військовозобов’язаними є і європейські жінки, зокрема в Норвегії і Швеції.

По-четверте, як уже встиг повідомити голова парламентського комітету з питань національної безпеки, оборони та розвідки Олександр Завітневич, список військовозобов’язаних професій для жінок скоротять: «Обговорили це питання з міністром оборони Олексієм Резніковим і дійшли згоди, що перелік буде переглянуто в бік зменшення та здорового глузду, бо там є професії, які дійсно не знадобляться Збройним силам та іншим військовим формуванням».

По-п’яте, «вже завтра» йти до територіальних центрів комплектування (колишніх військкоматів) не потрібно – на це є весь 2022 рік. Зрештою, термін можуть навіть продовжити.

По-шосте, очікується, що протягом наступного року Генштаб створить низку документів, які зроблять процедуру обліку зрозумілою, прозорою та максимально зручною. За словами заступниці міністра оборони Ганни Маляр: «Зараз ми працюємо над тим, щоб перевести в онлайн формат та автоматизувати цей процес – у частині, в якій це буде технічно можливо».

По-сьоме, постановка на військовий облік не означає призов до армії чи мобілізацію до збройних сил. Про це ми детально писали в попередньому матеріалі на цю ж тему (детальніше – тут). Жінки, що перебувають на обліку, можуть бути призвані на військову службу чи залучені для виконання робіт із забезпечення оборони держави тільки (!) в разі оголошення воєнного часу. І то – це крайній захід. Щонайперше мобілізації підлягатимуть військовозобов’язані чоловіки.

По-восьме, можливо, зауваження авторки петиції відносно браку належної комунікації, мовляв, не було жодного обговорення із громадськістю і так далі – й має якийсь сенс. Втім, навряд чи все це аж наскільки принципово в даному разі: Україна вже восьмий рік перебуває у стані війни і постійної загрози з боку РФ, а відтак, коли оголошується мобілізація – про це не дискутують.

Вочевидь, цей список можна було б продовжувати ще і ще. Проте нам усе ж цікаво, що про військовий облік думають авторитетні представниці жіночої статі, зокрема, і про відповідну петицію на сайті президента.

Юлія Каздобіна
Юлія Каздобіна

Голова Української фундації безпекових студій Юлія Каздобіна в коментарі Укрінформу заявила: «Абсолютно переконана, що захищати країну у разі російської агресії мають як чоловіки, так і жінки».

Але, за її словами, важливо організувати процес так, щоб взаємодія між військовозобов’язаними та державою була максимально комфортною та зрозумілою.

«Рішення держави мають готуватися та комунікуватися належним чином, щоб громадяни чітко розуміли, що і як їм треба робити, та мали змогу вчасно потурбуватися про свої інші зобов’язання», – наголосила вона.

Щодо петиції, то, вважає політична експертка, вона частково є наслідком дуже невдалої комунікації: «Адже навіть самого указу не було на сайті органів влади у день, коли про нього повідомили ЗМІ. Далі – органи влади комунікували у різнобій і не було враження, що вони самі знають, як виконуватимуть свій наказ. А жінкам хочу сказати, що війна, особливо сьогодні – це не лише про безпосередню участь у військових діях. Є дуже багато роботи яку можуть робити ті, хто не готовий брати до рук зброю – від організації логістики до комунікації. До того ж, облік – це ще не призов, це про оцінку наявного людського ресурсу».

Тому, наголошує пані Каздобіна, ставати на облік необхідно.

«Дуже сподіваюсь, що держава таки буде здатна організувати процес належним чином, як 26 грудня пообіцяв Головнокомандувач ЗС України», – підкреслила вона.

Дитяча письменниця, поетка, блогерка Тетяна Комлик (відома, як Татуся Бо) посилається на Статтю 65 Конституції України, де сказано, що «захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов’язком громадян України».

Тетяна Комлик
Тетяна Комлик

«Там немає жодних винятків за статтю чи професійною діяльністю. Тому постановка на облік жінок – це правильно і давно пора. Тим паче, що облік ще не передбачає службу в армії, чи участь у бойових діях. Хлопці стають на облік незалежно від стану здоров’я чи сімейних обставин, служить лиш частина із них, бере участь у бойових діях на передовій лиш та частина армії, яка дала згоду на це підписавши контракт», – акцентує письменниця.

Щодо петиції, то пані Комлик вважає її «недолугою і маніпулятивною»: «Єдине що хотілося б у контексті цих подій – це спрощення процедури».

«Це дуже правильна дія. Жінки в Україні прагнуть рівності, вже набув потужної підтримки рух за визнання рівними з чоловіками жінок-воїнів, що боронять сьогодні державу на фронті російсько-української війни. І це – ще один крок в визнанні ролі жінки в суспільстві», – наголошує голова Нацради України з питань телерадіомовлення Ольга Герасим’юк.

В умовах війни, продовжує вона, суспільство тим більше не може залишатися в стані абсолютної відстороненості від цих подій, не будучи готовим до оборони, участі в ній, допомоги як армії, так і мирному населенню в разі необхідності, а також залишатися без навичок захисту.

«Країни, що живуть у сусідстві з агресором чи потенційним джерелом конфлікту, завжди готові до оборони, й питання військового зобов‘язання є звичайним і логічним», – стверджує пані Герасим’юк.

Ольга Герасим'юк
Ольга Герасим’юк

І те, що до цієї теми нарешті звернулися – дуже добре.

«Досі лише Нацрада піднімала питання про наявність системи оповіщення населення на випадки надзвичайних ситуацій, яка в «мирний час» була фактично знищена. Це – лише один, хоча надзвичайно важливий аспект. Відомо, що в часи Януковича нищилися облікові фонди військоматів, щоби затруднити призов у разі необхідності захищати країну. Дивно, що й надалі перестала бути важливою система цивільної оборони, коли громадяни отримували необхідні знання на випадок небезпеки (хай вона й потенційна й добре, якщо її не буде)», – зауважила глава Нацради.

Ольга Герасим’юк каже, що має військовий квиток і фах медсестри запасу.

«Отримала квиток, пройшовши навчання в університеті на військовій кафедрі, що було обов‘язковим на факультеті журналістики. (У школі теж пройшла уроки цивільної оборони свого часу). Завжди підтверджувала перебування на обліку в разі зміни місця проживання – і ніколи не вважала це тяжким навантаженням. Сьогодні в умовах успішно розвиненої цифровізації в Україні, що є прикладом для багатьох країн, таке обліковування, впевнена, тим більше не буде проблемою, – вважає Ольга Герасим’юк. – Попри те, що за віком я не перебуваю на обліку, вважаю, що мої знання й навички медсестри можуть бути важливими в разі необхідності для країни. Тому готова їх запропонувати, щойно виникла би така потреба. Більше того, я би вважала, що жінки-військовозобов‘язані мали би проходити спеціальні тренінги, підвищення кваліфікації, аби їхня робота була ефективною. Вважаю це не «допомогою» чоловікам, а – обов‘язком і роботою».

А щодо петиції…

«Хайп із цього приводу вважаю або незрілістю, відсутністю здорового глузду, або залежністю від пропаганди, яка є частиною гібридної війни», – підкреслила пані Герасим’юк.

«У самій ідеї того, аби жінки ставали на військовий облік я не бачу нічого поганого», – погоджується з попередніми спікерками журналістка, авторка та ведуча проектів «Без Цензури» та «Шоубісики» Марина Данилюк-Ярмолаєва. І додає: «У мене спеціальність «журналіст» – і у випадку масштабних бойових дій я знала все своє професійне життя, що як треба буде – буду служити. Тут проблема скоріше в комунікації відповідної постанови Міноборони. Вона була ухвалена ще в жовтні, три місяці всі мовчали як риби у воді – а тут у грудні, коли істерія стосовно ймовірного вторгнення РФ накручена до неможливого – жінкам кидають новину про облік у військкоматі».

Марина Данилюк-Ярмолаєва
Марина Данилюк-Ярмолаєва

На її думку, Міноборони, по суті, втратило три місяці, коли можна було спокійно пояснити, що і до чого, що це просто облік живих ресурсів, що мам ніхто не відриватиме від дітей і не буде такого – «зняли з манікюру», відправили на Авдіївку.

Стосовно петиції на сайті президента, то, акцентує вона, у нас демократія і такі петиції мають місце. Але…

«Нагадаю, що ми не якась унікальна країна. Мабуть, багато хто знає співачку Netta і Диво-жінку Галь Гадот – обидві відслужили в ізраїльській армії – і це якось не завадило їх популярності і привабливості. Або королева Єлизавета ІІ – у 18 років вона була водієм медичних машин під час війни – і хвацько міняла пробиті колеса. Безумовно, ніхто нікого зараз не відправлятиме на війну, але це ціна рівноправ’я і гендерної рівності, – наголошує пані Данилюк-Ярмолаєва, – Не можна «нервово м’яти хустинку», якщо ворог лізе у твій дім. Я вважаю, що найбільша проблема у поганій комунікації».

Нарешті, журналістка, письменниця, сценаристка, поетеса Ірен Роздобудько, також вважає, що «не варто здіймати черговий хайп з приводу того, що жінок роблять військовозобов’язаними».

Ірен Роздобудько
Ірен Роздобудько

«Це ж не означає, що завтра всі молодиці-дівиці і бабці стануть до війська. Мені дуже імпонує досвід Ізраїлю, де дівчата теж мають обов’язково пройти військову підготовку. І це я вважаю правильним в ситуації, коли доведеться боронити країну. В Ізраїлі це не вважається знущанням, а навпаки – честю і обов’язком», – каже пані Роздобудько.

В нашій ситуації, переконує вона, такий облік міг би бути на добровільних засадах, скажімо, для жінок після 40 років: «Не бачу нічого страшного в тому, аби стати на облік, якщо знадобиться…»

«Особисто я шкодую, що не можу бути нічим корисною армії, крім книжок і виступів в частинах. Борщ би варила! І, певно, навчилась би стріляти», – підсумувала Ірен Роздобудько.

Мирослав Ліскович. Київ


Джерело: Це морально-психологічна акція, або Чому жінкам треба ставати на військовий облік

Вас може зацікавити